Єремія 13
Ukrainian Bible
13 Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
4 Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
9 Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...
11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...
17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...
18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
22 коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!
26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:
27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?
Иеремия 13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Лляний пасок
13 Ось що Господь каже: «Піди й купи собі лляну набедрену пов’язку, перев’яжи нею крижі, але у воду її не клади». 2 Тож купив я тканину, як звелів мені Господь, обернув нею крижі. 3 Тоді надійшло до мене слово Господа вдруге: 4 «Візьми тканину, що ти купив, яка на крижах твоїх, та піди до Перату[a], й сховай її там у розщілині у скелях». 5 Тож я пішов і сховав її на Ператі, так як Господь наказав мені. 6 І як спливло багато днів, Господь сказав мені: «Встань і піди до Перату, візьми звідти тканину, що Я наказав сховати там». 7 Тож пішов я до Перату, розшукав і підібрав тканину з того місця, де заховав її. Вона була зіпсована, ні на що непридатна. 8 Тоді дійшло до мене таке слово Господа. 9 Ось що Господь сказав: «Так само я знищу гордість Юди й велику пиху Єрусалима. 10 Ці нечестиві люди, що відмовилися слухати слово Моє, що вперто чинять опір і ходять за іншими богами, щоб їм служити і поклонятися. Ці люди, мов тканина, непридатна ні на що. 11 Кажу так, бо як тканина прилягає до чоловічого стану, так і весь дім Ізраїля та дім Юди Я примусив пригорнутися до Мене, щоб були вони Моїм народом і славою Моєю, і піснею хвальною і приводом пишатися, але вони Мене не слухали».
Попередження Юдеї
12 Тож промов до них таке слово: «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже: „Кожен міх повний вина повинен бути!” Вони тобі відкажуть: „Хіба ми не знаємо, що кожен міх вина повен повинен бути?” А ти їм відповіси: 13 „Ось що Господь мовить: „Я жителів землі цієї, царів усіх, що сидять на троні Давидовім, і священиків, і пророків, і мешканців усіх Єрусалима зроблю безпомічними мов п’янички. 14 Я підбурю їх один проти одного, батьків і синів разом. Я не подарую і не помилую, не змилосерджуся над ними через те, спустошення, яке настане. Так каже Господь”».
15 Почуйте, зважте, не заносьтеся в погорді,
бо це Господь сказав:
16 «Звеличте Господа Бога вашого,
доки ще темрява не впала,
доки ноги ваші не почали заплітатися
на пагорбах у сутінках.
Чекатимете світла,
та воно обернеться на темні тіні,
а потім і на темряву глибоку.
17 Як не послухаєтесь ви Мене,
Я буду потай плакати через зухвалість вашу.
Гіркі сльози буду лить,
вони з очей моїх тектимуть,
адже Господнє стадо[b] буде захоплено в полон.
18 Скажіть царю й цариці-матері[c]:
„Зійдіть з престолів ваших, посідайте тут,
серед людей простих,
адже вінці прекрасні вже впали з голів ваших.
19 Міста в Неґеві замкнені,
й ніхто їх не відчинить.
Усіх юдеїв, хто мирно мешкав там, вислано усіх.
20 Єрусалиме, очі підведи і побачите тих,
хто з півночі йде.
Де те стадо[d], що дане тобі?
Де твої прекрасні вівці?
21 Що скажеш ти, як Всевишній спросить з тебе
за кожну вівцю із отари Його?
Чи не повинен був ти навчати людей
істини Господа живого?
О Єрусалиме, де твої царі, що повинні були
вести Твоїх людей шляхом істини?
Тож знай, що скрутить тебе біль,
як жінку, що народжує дитину.
22 Якщо здивуєшся в своєму серці:
„Чому це сталося зі мною?”
За злочини твої тяжкі
вороги вирішили посоромити тебе:
вони розідрали твою спідницю й забрали черевики[e].
23 Чи може ефіоп поміняти колір шкіри?
Чи може леопард своїх позбутись плям?
Отак і народ Єрусалима, що навчений гріха,
не здатний він добро творити”».
24 «Тож Я розвію їх, мов перекотиполе,
що вітер по пустелі носить.
25 Такий твій жереб, Єрусалиме,
доля, яку Я тобі відміряв,—
каже Господь.—Адже ти Мене забула
й поклала всі свої надії на неіснуючих богів.
26 Твої спідниці, Єрусалиме,
Сам тобі на голову закину,
щоб виставить твій сором напоказ.
27 Твою розпусту, хтивість до коханців,
на пагорбах перелюби твої,
і ту гидоту, що в полях чинила,—
Я все це бачив! Горе тобі, Єрусалиме!
Чи будеш коли-небудь чиста знов?»
Footnotes
- 13:4 Перат Село поблизу Єрусалима.
- 13:17 Господнє стадо Тобто «народ Юдеї».
- 13:18 цариці-матері Так звалася та з царевих дружин, чий син мав успадкувати царський престол.
- 13:20 стадо Тобто «міста навколо Єрусалима».
- 13:22 вони… черевики Гра слів, це може також означати «заберуть тебе до чужої країни як пограбовані скарби».
Copyright © 2007 by Bible League International