Гріхи Єрусалима

22 Слово Господа дійшло до мене: ² «Сину людський, чи судитимеш ти місто (Єрусалим) за кровопролиття? Чи викриєш перед нею (Єрусалимом) усі її мерзенні вчинки? ³ Скажи їй, що Господь Бог говорить: „О місто, що накликало на себе лиху годину, проливаючи кров посеред себе. Єрусалиме, ти споганила себе тим, що зробила поганих бовванів. ⁴ Ти завинила через кров, яку пролила, ти опоганилася бовванами, яких зробила. Ти наблизила свої дні, кінець рокам твоїм настав. Через те Я зроблю тебе предметом зневаги для всіх країн. ⁵ Близькі й далекі, збиткуватимуться з тебе, о горезвісне місто, повне безладдя.

⁶ Подивись Єрусалиме, як кожен із ізраїльських князів, що живе в тобі, використовує силу свою, щоб кров проливати. ⁷ В тобі вони батька й матір зневажають, в тобі вони пригноблюють чужинця й кривдять сироту й удовицю. ⁸ Ти зневажила Мої святині й осквернила Мої суботи. ⁹ В тобі заколотники прагнули пролити кров невинну, в тобі живуть ті, хто їсть у храмах на узвишшях і коїть негідні вчинки. ¹⁰ В тобі живуть ті, хто ганьбить батьківське ліжко, і ті, хто ґвалтує жінок під час їхніх місячних. ¹¹ В тобі чоловік чинить мерзенний злочин із жінкою свого сусіди, інший вкриває ганьбою невістку свою, а інший ґвалтує сестру свою, дочку свого рідного батька. ¹² В тобі чоловіки беруть хабарі, щоб проливати кров, ти береш лихву й відсотки і через здирство дістаєш неправедні прибутки від сусідів своїх. Ви забули мене”».

Так проголошує Господь Бог: ¹³ «Тепер Я сплесну в долоні та припиню неправедні вчинки твої. Я покараю тебе за вбивство та обман. ¹⁴ Чи витримає твоя мужність, чи будуть сильними руки того дня, коли Я покараю тебе? Я, Господь, промовив це і так зроблю. ¹⁵ Я розпорошу тебе поміж народами і розкидаю по країнах, Я покладу край нечистоті твоїй. ¹⁶ Коли тебе буде опоганено в очах усіх народів, ти знатимеш, що Я—Господь».

Ізраїль—нічого не вартий

¹⁷ І слово Господа дійшло до мене: ¹⁸ «Сину людський, дім Ізраїлю став для Мене жужелицею. Вони для Мене наче мідь, залізо, оливо, свинець—нічого не варті поруч із сріблом». ¹⁹ Через те ось що Господь говорить: «За те, що ви всі стали жужелицею, я зберу вас у Єрусалимі. ²⁰ Так само, як люди збирають срібло, мідь, залізо, свинець й оливо в горнилі, щоб розплавити їх у вогняному потоці, так і Я зберу вас у Моєму гніві й люті посеред міста і розтоплю вас. ²¹ Я зберу вас і дмухну на вас Своєю вогняною люттю, і вас розтопить серед міста. ²² Так само, як срібло плавлять у горнилі, так і вас розтоплять посеред нього, і ви знатимете, що Я, Господь, вилив Свій гнів на вас».

Езекиїль виступає проти Єрусалима

²³ І Слово Господа дійшло до мене: ²⁴ «Сину людський, скажи Ізраїлю: „Ти—нечиста земля^[a], що не матиме дощу, бо прогнівила ти Мене. ²⁵ Її князі^[b] плетуть змову, немов ревучий лев, що роздирає свою здобич. Вони знищили безліч людей, нахапали багато дорогоцінних речей і з їхньої вини в цій землі багато вдів. ²⁶ Її священики чинять насильство над законом Моїм і оскверняють Мої святині. Вони не відрізняють святе від звичайного, вони вчать, що немає різниці між нечистим і чистим, вони зневажають Мої суботи, тож і Мене ганьблять перед людьми. ²⁷ Її князі в місті, мов вовки, що роздирають свою здобич. Вони кров проливають і вбивають людей, щоб дістати неправедні прибутки.

²⁸ Пророки не попереджають людей, вони лише приховують правду. Вони подібні до робітників, що не ремонтують проломи в мурі, а лише забілюють їх. Всі їхні пророцтва, то брехня. Вони віщують: „Ось що Всевишній говорить”,—коли Господь їм не казав нічого. ²⁹ Люди цієї землі займаються здирством і грабунками; вони гноблять бідних і нужденних, знущаються з чужинців, відмовляючи їм у справедливості. ³⁰ Я закликав покаятись народ, шукав серед них людину, яка б відремонтувала проломи у стіні й, ставши переді Мною біля мура, захистила землю цю, щоб Мені не довелося нищити її, але я не знайшов нікого.

³¹ Тож я виллю лють свою на них і пожеру Моїм вогняним гнівом, покараю за всі мерзотні гріхи, що вони накоїли”». Так проголошує Господь Бог.