Душа, яка грішить, помре

18 Слово Господа дійшло до мене: ² «Що ви, люди, маєте на увазі, коли промовляєте це прислів’я про землю Ізраїльську:

³ «Так само правда, як те, що Я живу,—проголошує Господь Бог,—ви більше не промовлятимете цього прислів’я в Ізраїлі. ⁴ Бо кожна жива душа належить Мені: батько так само, як і син. Той, хто грішить, той і помре».

⁵ «Припустимо, що є праведник, який живе правильно і справедливо. ⁶ Він не їсть у місцях поклоніння, не дивиться на бовванів дому Ізраїлю, не безчестить жінки свого сусіда, не злягається з дружиною, коли вона нечиста. ⁷ Він нікого не гнобить, завжди повертає те, що взяв у заставу за борг, дає їжу голодному і вбрання—голому. ⁸ Він на лихву не дає і не бере надмірних відсотків. Він стримує руку свою, щоб не зробити неправедне і судить чесно між чоловіком і чоловіком. ⁹ Він віддано дотримується Моїх настанов і законів. Цей чоловік—праведний, Він, безумовно, житиме»,—проголошує Господь Бог.

¹⁰ «Припустимо, що він має несамовитого сина, який грабує інших, проливає кров або робить будь що подібне. ¹¹ Батько його не робив нічого подібного. Він їсть на узвишшях з бовванами, ганьбить дружину свого сусіда. ¹² Він пригноблює бідних і нужденних, грабує, не повертає те, що взяв у заставу^[b]. Він молиться ідолам, та чинить усіляку гидоту. ¹³ Він на лихву дає й бере надмірні відсотки. Чи ж такому чоловікові жити? Ні, не жити! За те, що він коїть усю цю мерзоту, його, безумовно, буде вбито, і кров його буде на його власній совісті.

¹⁴ Але припустимо, що цей син має сина, який бачить усі гріхи, що чинить його батько. І хоч він бачить їх, але сам такого не робить. ¹⁵ Він не їсть на узвишшях і не дивиться на бовванів дому Ізраїлю, не ганьбить дружину свого сусіда. ¹⁶ Він не гнобить нікого і не вимагає застави за позику. Він не грабує, та віддає їжу голодним, а вбрання—голим. ¹⁷ Він стримує руку свою від кривди і не бере надмірних відсотків, дотримуючись Моїх законів і настанов. Він не помре за гріх свого батька; він, безумовно, житиме.

¹⁸ Але батько його помре за свій власний гріх, через те, що займався здирництвом, грабував свого брата і чинив усіляке лихо серед свого народу.

¹⁹ Але ви питаєте: „Чому син не розділяє провини свого батька? Оскільки син робив те, що справедливо й праведно, що він старанно дотримувався моїх настанов, він, безумовно, житиме. ²⁰ Грішна душа за гріхи свої помре. Син ні поділятиме провину свого батька, ані батько не поділятиме провину сина. Праведність праведного залишиться з ним, а нечестивість нечестивого впаде на нього”.

²¹ Але якщо нечестивий відвертається від усіх гріхів, які він учинив, і дотримується всіх моїх настанов і робить те, що справедливо та правильно, він, безумовно, житиме, він не помре. ²² Жоден із злочинів його не буде згадано йому. За ті праведні вчинки, що він зробив, він житиме. ²³ Хіба втіха для Мене—смерть нечестивого?—Говорить Бог.—Хіба ж Я не задоволений, коли він відвертається від свого гріха й живе?

²⁴ Але якщо праведний відвертається від своєї праведності, грішить і чинить ту ж мерзоту, що й нечестивий, чи житиме він? Жоден із його праведних вчинків йому не буде згадано. За підступність, у якій він винен, та за гріхи, які він скоїв, він помре».

²⁵ Однак ви кажете: «Путь Господа несправедлива». Слухай, доме Ізраїлю! Чи несправедлива Моя путь? А чи то не ваші путі несправедливі? ²⁶ Якщо праведний відвертається від своєї праведності й чинить гріх, він помре за це; через гріх, що він чинить, він умре. ²⁷ Але якщо нечестивий відвертається від своєї нечестивості й чинить те, що є справедливим і праведним, він урятує життя своє. ²⁸ За те що він усвідомив усі провини свої і відвернувся від них, він, безумовно, житиме, він не помре.

²⁹ Однак дім Ізраїлю каже: «Путь Господа несправедлива. О доме Ізраїлю? Чи ж то не твоя путь несправедлива? ³⁰ І за те, доме Ізраїлю, Я судитиму тебе. Я судитиму кожного за його поведінкою». Господь Бог проголошує: «Покайтеся! Відверніться від своїх злочинів, щоб більше вам не впасти в гріх! ³¹ Звільніться від усіх переступів, які ви скоїли, і дістаньте нове серце й новий дух. Навіщо тобі вмирати, о доме Ізраїлю? ³² Бо Мені немає втіхи від чиєїсь смерті. Тож покайся і живи!» Так проголошує Господь Бог.