Add parallel Print Page Options

14 І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих старших, і посідали передо мною.

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?

Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,

щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!

Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!

Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з-посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я Господь!

А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

10 І понесуть вони свою провину, яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

11 щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!

12 І було мені слово Господнє таке:

13 Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.

14 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.

15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,

16 той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,

18 то ці три мужі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!

19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,

20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,

22 то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.

Засудження ідолопоклонців

14 Кілька старійшин Ізраїлю прийшли до мене й посідали переді мною. Тоді слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, ці мужі прийшли просити тебе спитати поради в Бога, та все ще тримають бовванів у себе. До сих пір вони вклоняються лжебогам, тож навіщо ці грішники питаються поради в Мене? Чи можу Я взагалі дозволити їм звертатися до Мене з запитаннями? Звичайно ж, ні! Через те говори з ними і скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Коли хтось із ізраїльтян прийде до пророка й питатиме його поради, то Я, Бог, відповідатиму на запитання ті, навіть якщо той тримається негідних бовванів. Я говоритиму незважаючи на їх брудних лжебогів. Я зроблю це, щоб відібрати назад серця народу ізраїльського, який весь покинув Мене заради бовванів”.

Через те скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог так говорить: „Покайтеся! Відверніться від ваших бовванів і відмовтеся від своїх мерзотних звичок! Коли хтось із ізраїльтян чи хтось з чужинців, що живуть в Ізраїлі, цуратиметься Мене, впустить бовванів у своє серце і поставить огидний камінь спотикання перед своїм обличчям, а по тому йде до пророка, щоб звернутися до Мене з запитаннями, Я, Господь, відповідатиму йому Сам. Я поверну Своє обличчя проти цього чоловіка і зроблю його прикладом та притчею во язицех; Я викореню його з-поміж Мого народу. Тоді ви знатимете, що Я—Господь.

І якщо пророк на стільки недолугий, що дає поради заміть Мене, то Я відкрию йому його дурість. Я простягну Свою руку проти нього й винищу його з-поміж Мого народу ізраїльського. 10 Вони нестимуть свою провину: пророк буде так само винний, як і той, хто з ним радиться. 11 Тоді народ Ізраїлю більше не відвертатиметься від мене, ані поганитиметься всіма своїми гріхами. Він буде Моїм народом, а Я буду їхнім Богом”». Так проголошує Господь Бог.

Кара—неминуча

12 Слово Господа дійшло до мене: 13 «Сину людський, якщо якась країна грішить проти Мене, Я протягну руку проти неї, щоб понищити запаси їжі в ній і наслати на неї голодомор, і вбити її людей та їхню худобу, 14 то навіть якби ці троє: Ной, Даниїл та Йов були у тій країні—вони б змогли своєю праведністю врятувати тільки самих себе». Так проголошує Господь Бог.

15 Господь сказав: «Або Я нашлю диких звірів на цю країну, і вони лишать її бездітною і вона стане така спустошена, що ніхто не зможе пройти нею через звірів тих. 16 То так само правда, як Моє існування. Навіть якби ці троє були в тій країні, вони не змогли б урятувати своїх власних синів та дочок. Лише самі врятувалися б, але земля стала б безлюдна. Так проголошує Господь Бог.

17 Або я спрямую меч проти цієї країни і скажу: „Хай меч пройде через цю землю”,—і повбиваю її людей та їхню худобу. 18 То так само правда, як те, що я живу, навіть якби ці троє були у ній, вони б не змогли врятувати своїх власних синів і дочок. Лише самі вони врятувалися б. Так проголошує Господь Бог.

19 Або пошлю Я чуму на цю землю і виллю Мою лють на неї через кровопролиття, вбиваючи її людей та їхню худобу. 20 То так само правда, як те, що Я живу, навіть якби Ной, Даниїл та Йов були в ній, вони б не змогли врятувати ні сина, ані дочку. Вони врятували б лише самих себе завдяки своїй праведності». Так проголошує Всевишній.

21 То ось що говорить Господь Бог: «Наскільки гірше буде, як Я пошлю проти Єрусалима мої чотири найстрашніші кари: меч, голодомор, диких звірів і чуму—щоб вбити його людей та їхню худобу! 22 Однак дехто там виживе, ті сини та дочки, яких буде виведено з нього, прийдуть до тебе, і коли ти побачиш їхню поведінку і їхні вчинки огидні, ти втішишся щодо того нещастя, яке Я приніс до Єрусалима. 23 Ти втішишся, коли побачиш їхню поведінку та їхні вчинки, бо ти знатимеш, що Я не зробив нічого даремно». Так проголошує Господь Бог.

Idolaters Condemned

14 Some of the elders of Israel came to me and sat down in front of me.(A) Then the word of the Lord came to me: “Son of man, these men have set up idols in their hearts(B) and put wicked stumbling blocks(C) before their faces. Should I let them inquire of me at all?(D) Therefore speak to them and tell them, ‘This is what the Sovereign Lord says: When any of the Israelites set up idols in their hearts and put a wicked stumbling block before their faces and then go to a prophet, I the Lord will answer them myself in keeping with their great idolatry. I will do this to recapture the hearts of the people of Israel, who have all deserted(E) me for their idols.’(F)

“Therefore say to the people of Israel, ‘This is what the Sovereign Lord says: Repent!(G) Turn from your idols and renounce all your detestable practices!(H)

“‘When any of the Israelites or any foreigner(I) residing in Israel separate themselves from me and set up idols in their hearts and put a wicked stumbling block(J) before their faces and then go to a prophet to inquire(K) of me, I the Lord will answer them myself. I will set my face against(L) them and make them an example(M) and a byword.(N) I will remove them from my people. Then you will know that I am the Lord.(O)

“‘And if the prophet(P) is enticed(Q) to utter a prophecy, I the Lord have enticed that prophet, and I will stretch out my hand against him and destroy him from among my people Israel.(R) 10 They will bear their guilt—the prophet will be as guilty as the one who consults him. 11 Then the people of Israel will no longer stray(S) from me, nor will they defile themselves anymore with all their sins. They will be my people,(T) and I will be their God, declares the Sovereign Lord.(U)’”

Jerusalem’s Judgment Inescapable

12 The word of the Lord came to me: 13 “Son of man, if a country sins(V) against me by being unfaithful and I stretch out my hand against it to cut off its food supply(W) and send famine upon it and kill its people and their animals,(X) 14 even if these three men—Noah,(Y) Daniel[a](Z) and Job(AA)—were in it, they could save only themselves by their righteousness,(AB) declares the Sovereign Lord.

15 “Or if I send wild beasts(AC) through that country and they leave it childless and it becomes desolate so that no one can pass through it because of the beasts,(AD) 16 as surely as I live, declares the Sovereign Lord, even if these three men were in it, they could not save their own sons or daughters. They alone would be saved, but the land would be desolate.(AE)

17 “Or if I bring a sword(AF) against that country and say, ‘Let the sword pass throughout the land,’ and I kill its people and their animals,(AG) 18 as surely as I live, declares the Sovereign Lord, even if these three men were in it, they could not save their own sons or daughters. They alone would be saved.

19 “Or if I send a plague into that land and pour out my wrath(AH) on it through bloodshed,(AI) killing its people and their animals,(AJ) 20 as surely as I live, declares the Sovereign Lord, even if Noah, Daniel and Job were in it, they could save neither son nor daughter. They would save only themselves by their righteousness.(AK)

21 “For this is what the Sovereign Lord says: How much worse will it be when I send against Jerusalem my four dreadful judgments(AL)—sword(AM) and famine(AN) and wild beasts and plague(AO)—to kill its men and their animals!(AP) 22 Yet there will be some survivors(AQ)—sons and daughters who will be brought out of it.(AR) They will come to you, and when you see their conduct(AS) and their actions, you will be consoled(AT) regarding the disaster I have brought on Jerusalem—every disaster I have brought on it. 23 You will be consoled when you see their conduct and their actions, for you will know that I have done nothing in it without cause, declares the Sovereign Lord.(AU)

Footnotes

  1. Ezekiel 14:14 Or Danel, a man of renown in ancient literature; also in verse 20