Add parallel Print Page Options

І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.

П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,

сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.

І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.

А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.

І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.

А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.

А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.

Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.

10 А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.

11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.

12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.

13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.

14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.

15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.

16 Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.

17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.

18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.

19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.

20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.

21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.

22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.

23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.

24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.

25 І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.

26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.

27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.

28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.

На тридцятий рік, четвертий місяць, п’ятий день[a], коли я, Езекиїл, був серед вигнанців біля каналу Кевар, небеса розкрились і я побачив Божу з’яву.

На п’ятий день місяця, то був п’ятий рік вигнання царя Єгояхина, слово Господа дійшло до священика Езекиїла, сина Буцці, у землі Халдейській. Там сила Господня була над ним.

З’ява

Я подивився й побачив вихор, що налетів із півночі: величезна хмара зі спалахами вогню, оточена сяючим світлом. Центр вогню нагадував на розжарений метал[b].

У вогні було щось схоже на чотирьох живих істот. На вигляд вони нагадували людей, але кожна з них мала чотири обличчя й чотири крила. Їхні ноги були прямі, їхні стопи були мов копита теляти, вони блищали, мов відшліфована бронза. Під їхніми крилами з чотирьох боків були людські руки. Усі четверо мали однакову кількість облич і крил. Крилами вони торкалися одне одного. Вони не звертали з путі: кожна з істот ішла просто вперед, куди й дивилася.

10 Їхні обличчя виглядали так: кожна з чотирьох мала обличчя людини, праворуч від нього—морду лева, ліворуч—морду бика, дзьоб орла ззаду. 11 Їхні крила були розпростерті догори. Кожна мала по двоє крил, що торкалися крил іншої істоти з обох боків, і ще по два крила вкривали їхні тіла. 12 Кожна рухалася просто вперед, не звертаючи з путі, куди й дивилася. Та хоч куди б ні ринув вітер[c], він вів істот з собою. 13 Істоти були, мов палаюче вугілля в багатті. Вогонь серед істот рухався туди й сюди; він сяяв, і блискавка виривалася з нього. 14 Коли істоти рухалися, вони робили це так швидко, що то нагадувало спалах блискавки.

15 Дивлячись на них, я побачив на землі колесо біля кожної з чотирьох істот (по колесу з кожного боку). 16 Ось якими були вигляд і будова коліс: колесо і з’єднані з ним частини були подібні до хризоліту, і всі чотири були однакові. Кожне було виготовлене з колесом усередині, 17 але з усіх чотирьох боків вони не змінювали напрямку руху.

18 Ободи їхні були високі й страхітливі, і всі чотири повні очей по всьому колу. 19 Коли живі істоти рухалися, колеса поряд з ними теж рухалися, і коли живі істоти здіймалися з землі, колеса теж злітали. 20 Хоч куди б ринув вітер, вони йшли, і колеса здіймалися разом із ними, бо сила, яка вела істоту, знаходилася у колесах. 21 Коли істота рухалася, вони також рухалися; коли істота зупинялася, вони також зупинялися, і коли істота здіймалася з землі, колеса підіймалися разом із нею, бо вітер був у колесах.

22 Над головами живих істот було щось розпростерте, що виглядало як поміст або кришталь—сяйливий, мов крига (ця жахлива річ була підвішена над ними, над їхніми головами). 23 Під цим помостом були простягнуті одне до одного їхні крила. По два крила розпростерті й по два крила, що вкривали тіло. 24 Коли істоти рухалися, звук їхніх крил лунав, ніби рев океанських вод, мов голос Всемогутнього, мов гомін війська. Зупиняючись, істоти опускали крила.

25 І лунав голос з-понад тверді над їхніми головами. Коли вони зупинялися, крила вони опускали. 26 Понад твердю над їхніми головами було щось таке, що виглядало, немов престол із сапфіру, а високо на престолі була постать, схожа на людську. 27 Я бачив, що від тієї частини тіла, що нагадувала його поперек, і вище він виглядав мов сяючий метал, немов би сповнений вогнем, а від того місця вниз він був, як вогонь; і сліпуче світло оточувало його. 28 Немов поява веселки у хмарах у дощову днину, таким було сяйво навколо нього. Ця з’ява була подобизна слави Божої. Побачивши її, я впав долілиць і почув голос, який промовляв до мене.

Footnotes

  1. 1:1 На тридцятий рік… п’ятий день Важко сказати, про яке літочислення тут ідеться: юдейське, вавилонське тощо. Скоріше за все, тут усе ж таки автор говорить про власний вік.
  2. 1:4 розжарений метал Або «мідь», «сплав золота та срібла» чи «янтар». Також див.: Ез. 1:27.
  3. 1:12 вітер Або «дух». Також див.: Ез. 1:20.