К Галатам 2

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Інші апостоли визнають Павла

2 Через чотирнадцять років я знову пішов до Єрусалиму разом із Варнавою, взявши з собою й Тита^[a]. ² Я відправився туди, оскільки Бог відкрив мені, що я мушу йти. Я приніс людям в Єрусалимі Добру Звістку, яку проповідую поміж поганами. Але поперше, я потайки приніс її тим юдеям, яких ви дуже поважаєте та вважаєте своїми лідерами. Робив я так для того, щоб моя праця, минула і теперішня, не була марною.

³ Титу, який був зі мною, не довелося робити обрізання, хоч він і грек. ⁴ Його змушували бути обрізаним через лжебратів, які таємно вкралися до нас, щоб стежити за свободою, яку ми маємо у Христі. Вони хочуть нас поневолити. ⁵ Та ми не піддалися, й не підкорилися їм, щоб істина Доброї Звістки лишилася для вас.

⁶ Але ті юдеї, кого ви так поважаєте, не додали нічого до Доброї Звістки, яку я проповідую. Хоч би ким вони були для мене—немає жодного значення. Всі люди рівні перед Богом. ⁷ Навпаки, вони визнали, що мені було доручено проповідувати Добру Звістку серед поган, так само, як Петрові—серед юдеїв. ⁸ Бо Той, Хто зробив Петра апостолом серед юдеїв, зробив мене апостолом серед поган. ⁹ Тож Яків, Петро та Іоан, яких ви вважаєте лідерами церкви, визнали, що я отримав дар від Господа нести Добру Звістку. Вони прийняли мене й Варнаву як братів^[b] і погодилися, що ми проповідуватимемо поганам, а вони—юдеям. ¹⁰ Вони просили нас лише пам’ятати про вбогих. Я й сам вже був занепокоєний їхнім становищем і прагну дбати про них.

Павло доводить, що Петро був неправий

¹¹ Та коли Петро прийшов до Антиохії, я відкрито виступив проти нього, бо він був неправий. ¹² Спочатку, Петро відкрито їв та спілкувався із поганами, але коли прибули деякі юдеї від Якова, то Петро відвернувся від них. Він боявся тих євреїв, які вважали, що усім поганам слід обрізатися. ¹³ Інші юдеї також пристали до нього в його лицемірстві, та так, що навіть і Варнава був введений в оману. ¹⁴ Коли я побачив, що вони не поводяться згідно з істиною Доброї Звістки, то перед усіма сказав Петрові: «Коли ти, юдей, живеш, як поганин, а не як юдей, то як же ти можеш примушувати поган дотримуватися юдейських звичаїв?»

¹⁵ Ми, юдеї за народженням, і не належимо до «поган-грішників». ¹⁶ Однак ми знаємо, що людина буде виправдана перед Богом не за те, що дотримується Закону, а за віру^[c] в Ісуса Христа. Тож ми повірили в Ісуса Христа, щоб бути виправданими вірою^[d] в Христа, а не тому, що дотримувалися Закону. Нікого не буде виправдано перед Богом за дотримання Закону.

¹⁷ Поки ми, юдеї, шукаємо виправдання в Христі, ми самі виявляємося грішниками. Тож хіба це означає, що Христос робить нас грішниками? Зовсім ні. ¹⁸ Коли я знову починаю навчати того, від чого відмовився раніше, то стаю грішником. ¹⁹ Бо з допомогою Закону я «вмер» для Закону, щоб жити для Бога. Я був розіп’ятий разом із Христом.

²⁰ Тож я вже не живу, але Христос живе в мені. Я живу нині у своєму тілі вірою^[e] в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе заради мене. ²¹ Я не відрікаюся від милості Божої, бо якщо праведність перед Богом досягається через Закон, то Христос помер даремно!