От Иоанна 1

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Пришестя Христа

⁶ Був собі чоловік, посланець Божий, на ймення Іоан. ⁷ Він прийшов свідчити про Світло, щоб через нього всі змогли почути й повірити у Нього. ⁸ Сам він не був Світлом, а прийшов, щоб свідчити про Нього, ⁹ про справжнє Світло, Яке приходить у світ і світить кожній людині. ¹⁰ Слово вже було в світі, і світ через Нього почався, та світ не впізнав Його. ¹¹ Він прийшов у світ, що належав Йому, та Його власний народ не прийняв Його.

¹² Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими. ¹³ Вони не народжуються, як немовлята, за бажанням чи волею батьків їхніх. Вони народжуються від Бога. ¹⁴ І Слово стало Людиною й оселилося серед нас. Ми побачили Його Божественну Велич, Велич Єдиного Сина Отця Свого. Він був сповнений благодаті і правди. ¹⁵ Іоан свідчить про Нього, проголошуючи: «Це саме Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде за мною—величніший за мене, бо Він був і до мене”. ^16-17 Від повноти Його правди й благодаті ми приймали одну благодать за іншою, бо Закон був нам даний через Мойсея, але благодать і правда прийшли через Христа. ¹⁸ Ніхто й ніколи не бачив Бога, лише Єдиний Син, Який і є Богом, Той, Хто найближчий до Отця, Він показав нам, який Бог є»^[d].

Свідчення Іоана про Ісуса

(Мт. 3:1-12; Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17)

^19-20 Коли юдейські лідери з Єрусалиму послали священиків і левитів запитати: «Хто ти такий?» Іоан признався щиро, не уникаючи відповіді: «Я не Христос».

²¹ «То хто ж ти такий?—Спитали вони,—Ілля?» «Ні»,—відповів він. «Може, пророк?»^[e] Він знову відповів: «Ні».

²² Тоді вони мовили до нього: «Скажи нам, хто ти, щоб ми могли розповісти тим, хто нас послав сюди. Що ти скажеш про себе?» ²³ Іоан сказав словами пророка Ісаї:

²⁴ Цих людей, які розпитували Іоана, послали фарисеї. ²⁵ Тож вони знову запитали його: «Якщо ти не Христос, не Ілля, не пророк, то чому ти хрестиш людей?» ^26-27 У відповідь він сказав: «Я хрещу людей водою, та серед вас є Той, Невідомий вам, Хто прийде після мене. Я ж не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб розв’язати ремінці Його сандалій».

²⁸ Все це сталося у Віфанії, по той бік ріки Йордан, де Іоан хрестив людей.

Ісус—Ягня Боже

²⁹ Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу. ³⁰ Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене. ³¹ Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він—Христос”».

³² І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому. ³³ Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”. ³⁴ Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий^[f]».

Перші Ісусові учні

³⁵ Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями. ³⁶ Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже». ³⁷ Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом. ³⁸ Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).

³⁹ «Ходімо, побачите»,—відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години. ⁴⁰ Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.

⁴¹ Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»). ⁴² Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою»^[g].

⁴³ Наступного дня Ісус вирішив іти до Ґалилеї. Зустрівши Пилипа, Ісус звернувся до нього: «Йди за Мною». ⁴⁴ Пилип був родом із Вефсаїди, того ж самого міста, що і Андрій та Петро. ⁴⁵ Коли Пилип зустрів Нафанаїла^[h], то сказав йому: «Ми знайшли Того, про Кого Мойсей писав у Законі і про Кого писали пророки. Це Ісус із Назарета, Йосипів Син». ⁴⁶ Нафанаїл запитав Пилипа: «Чи може щось добре прийти з Назарета?» А Пилип відповів: «Ходімо, сам переконаєшся».

⁴⁷ Побачивши, що Нафанаїл іде до Нього, Ісус сказав: «Ось справжній ізраїльтянин, який зовсім не має лукавства^[i]». ⁴⁸ «Звідки Ти знаєш мене?»—спитав Нафанаїл. Ісус відповів: «Перш ніж тебе покликав Пилип, Я бачив тебе, коли ти сидів під фіґовим деревом». ⁴⁹ «Равві, Ти—Син Божий, Цар Ізраїлю»,—сказав Нафанаїл. Ісус же відповів йому на те: ⁵⁰ «Ти повірив у Мене, бо Я сказав, що бачив тебе під фіґовим деревом? Та ти побачиш іще більші дива». ⁵¹ І додав: «Істинно кажу тобі: побачиш ти, як небо розкриється і Ангели Господні підійматимуться та спускатимуться^[j] на Сина Людського».